Варроатолерантность и варроасопротивление

[Юрій Чугай]

Сообщение от Юрий Нефёдов

Правильно. Пчелы своей гибелью пытались спастись от клеща.Но человек не предоставил им и малейшего шанса. Упорно продолжает размножать клеща(делать отводки подавляя роение) искувственным способом.

Добавлено через 18 минут


їх, бджіл, завезли в Австралію з Європейської частини тоді коли бджоли були там чисті від кліща.
-------------
Я от не знаю такого факту. Коли завозили бджіл в Австралію, чи були бджоли в Тайланді наприклад?
Або на островах Індонезії? Якщо не було, то в цей період кліщ зробив собі бджолиний карантин. Повбивав всіх бджіл навколо та паразитував знову виключно на Церані та ще може на якихось комахах без інтенсивного розмноження.
Бо якщо бджоли були 5000 років тому в Єгипті, а в період капітана Кука в Азії їх не було, то я правий на 100%.
Бо для бджіл в Азії є поекрасна медоносна база.
----------
Я можу помилятись тільки в одному. Якщо кліщ родом не з Азії а наприклад з Полінейзії чи Гаваїв. Тобто там, де навіть перельотні птахи не могли його на собі перенести за мільйони років.
--------
Але це не спростовує того факту що людина сама вина у розмноженні кліща. І ройовий метод міг би спасти їх як би не ми.

Ви дуже зручно підбираєте факти під свою теорію

Добавлено через 31 минуту

Сообщение от Юрий Нефёдов

нет. Волкотрубенко готов потерять пасеку но не прибегать к помощи препаранов. пасека больше научная.
Если бы на Заре появления клеща на мелифере( когда человек скорей всего массово распространял зараженных пчел по всему миру.) пчеловодсто не двинулось дальше колод или рамочного содержания но по принципу Волкотрубенко, то потери бы были от клеща. до тех пор пока в регионе появления клеща не вымерли бы все пчелы. Пока не зараженные не перестали бы контактировать с зараженными.

Ви так і не відповіли: "за рахунок чого бджоли Волкотрубенко, що не бачили обробок від кліща і мають фактор перезараження з інших пасік до цього часу успішно жили, розмножувались і встигали мед носити"?
Цікава також думка Волкотрубенко: - за рахунок чого система дала збій останні дві зими (якщо не помиляюсь)? Критична маса ''трутобджіл'', низький рівень роїння чи щось ін?

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Юрій Чугай

Ви дуже зручно підбираєте факти під свою теорію

Якщо чесно, то в мене немає ніякої теорії. А якщо і є, то з'явилась вона на коліні. Просто якось дуже зачепило твердження що бджоли втратили свою вароанетерпимість. Що вчені просто мусять відзнайти втрачені гени і ось ось виведуть бджолу що буде боротися із кліщем. Із цієї нісенітниці все інше то похідне. До цього я навіть не знав що виявляється кліщ до цього паразитував на Церані. І що є якісь кордони для бджіл між Азією і Європою.
Наче попав в якийся дитсадок де дорослі люди верзуть повні нісенітниці.
Ну а про зиму це ну так очевидно. Це треба вирости в таких бетонних джунглях щоб не розуміти чому в нас так мало шкідників для агрокультур. тому що в Україні вони гинуть взимку. В нас немає саранчі. Не має купи жучківпаучків які в більш теплих широтах знищують цілі врожаї.
А вижити кліщ може тільки по ближче до землі взимку, в дуплі він замерзне 100%. бджоли в землі не живуть.
Якщо кому треба на очевидних речах захистити десертацію. Дарю теорію бекоштовно. А би бджоли були живі.

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Юрій Чугай

Ви так і не відповіли: "за рахунок чого бджоли Волкотрубенко, що не бачили обробок від кліща і мають фактор перезараження з інших пасік до цього часу успішно жили, розмножувались і встигали мед носити"?
Цікава також думка Волкотрубенко: - за рахунок чого система дала збій останні дві зими (якщо не помиляюсь)? Критична маса ''трутобджіл'', низький рівень роїння чи щось ін?

Вважаю що феномен Волкотрубенко теоретично можливий якщо бджоли рояться майже в нуль. Тобто Вилітає перший рій первак наприклад 1го числа. після вильоту виходять цього ж дня перші ройові матки. Останній рій виходить наприклад 15го числа. 16го числа виходить остання ройова матка, вона ж і залишається. 26го числа вона починає сіяти. через 35 днів після того як було закладене останнє яїчко старою маткою кліщ може знову залізти в ячейку для розмноження. може залізти і на 33й день.
якщо матка в останній свій день відклала 100 яєць бджолиних і 50 трутових, то останній кліщ вийде 28го числа. і у бджіл теоретично є до 7 днів щоб зтрусити з себе при обльотах максимальну кількість кліща. 50 же останніх трутнів вийдуть на обліт як раз на 5й 7й день.
При цьому у вулику ще можуть залишитись дуже не велика кількість трутнів з деформованим крилом.
Думаю при таких умовах пасіка може прожити максимально довго. може навіть деяки сімї не один раз повністю вивільняли кліща із вулика. Але так як пасіка це не дупла на кілометрових відстанях одне от одного. то поруч стоячі вулики знову і знову заражаються від сусідніх.
Якщо умови інші. Наприклад сім'я відпустила один тільки рій, то кліщів на багато менше не стане.
--------
За помилки Волкотрубенко напише сам. Але я думаю що коли він продав самі сильні сім'ї то відразу руки потянулися розмножить пасіку ділячи ройові сімї рамками з маточниками. тобто наробив відводків щоб знову збільшити пасіку.
та й взагалі якщо продаються самі сильні то із слабких результат завжди буде слабкий.

[Ворон]

Сообщение от Юрий Нефёдов

Вважаю що феномен Волкотрубенко теоретично можливий якщо бджоли рояться майже в нуль. Тобто Вилітає перший рій первак наприклад 1го числа. після вильоту виходять цього ж дня перші ройові матки. Останній рій виходить наприклад 15го числа. 16го числа виходить остання ройова матка, вона ж і залишається. 26го числа вона починає сіяти. через 35 днів після того як було закладене останнє яїчко старою маткою кліщ може знову залізти в ячейку для розмноження. може залізти і на 33й день.
якщо матка в останній свій день відклала 100 яєць бджолиних і 50 трутових, то останній кліщ вийде 28го числа. і у бджіл теоретично є до 7 днів щоб зтрусити з себе при обльотах максимальну кількість кліща. 50 же останніх трутнів вийдуть на обліт як раз на 5й 7й день.
При цьому у вулику ще можуть залишитись дуже не велика кількість трутнів з деформованим крилом.
Думаю при таких умовах пасіка може прожити максимально довго. може навіть деяки сімї не один раз повністю вивільняли кліща із вулика. Але так як пасіка це не дупла на кілометрових відстанях одне от одного. то поруч стоячі вулики знову і знову заражаються від сусідніх.
Якщо умови інші. Наприклад сім'я відпустила один тільки рій, то кліщів на багато менше не стане.
--------
За помилки Волкотрубенко напише сам. Але я думаю що коли він продав самі сильні сім'ї то відразу руки потянулися розмножить пасіку ділячи ройові сімї рамками з маточниками. тобто наробив відводків щоб знову збільшити пасіку.
та й взагалі якщо продаються самі сильні то із слабких результат завжди буде слабкий.

Ви хлопці експериментуйте, це все за ваші гроші.

[Юрій Чугай]

Сообщение от Юрий Нефёдов

Вважаю що феномен Волкотрубенко теоретично можливий якщо бджоли рояться майже в нуль. Тобто Вилітає перший рій первак наприклад 1го числа. після вильоту виходять цього ж дня перші ройові матки. Останній рій виходить наприклад 15го числа. 16го числа виходить остання ройова матка, вона ж і залишається. 26го числа вона починає сіяти. через 35 днів після того як було закладене останнє яїчко старою маткою кліщ може знову залізти в ячейку для розмноження. може залізти і на 33й день.
якщо матка в останній свій день відклала 100 яєць бджолиних і 50 трутових, то останній кліщ вийде 28го числа. і у бджіл теоретично є до 7 днів щоб зтрусити з себе при обльотах максимальну кількість кліща. 50 же останніх трутнів вийдуть на обліт як раз на 5й 7й день.
При цьому у вулику ще можуть залишитись дуже не велика кількість трутнів з деформованим крилом.
Думаю при таких умовах пасіка може прожити максимально довго. може навіть деяки сімї не один раз повністю вивільняли кліща із вулика. Але так як пасіка це не дупла на кілометрових відстанях одне от одного. то поруч стоячі вулики знову і знову заражаються від сусідніх.
Якщо умови інші. Наприклад сім'я відпустила один тільки рій, то кліщів на багато менше не стане.
--------
За помилки Волкотрубенко напише сам. Але я думаю що коли він продав самі сильні сім'ї то відразу руки потянулися розмножить пасіку ділячи ройові сімї рамками з маточниками. тобто наробив відводків щоб знову збільшити пасіку.
та й взагалі якщо продаються самі сильні то із слабких результат завжди буде слабкий.

Тобто при максимально можливому при роїнні безросплідному періоді певна частина кліща гине від старості не давши потомства. Тільки при цій умові може знизитись % закліщеності.
Даних про те, що при обльотах бджола зкидає кліща я не зустрічав. Як і про те що рої можуть скидати певну кількість паразита - в роївниці ніколи не бачив кліща.

[Дан]

Юрий, может, ты и прав, в истории пчел много белых пятен.
По поводу роения и как это помогает в борьбе с варроа. Приведу отрывок из очерков о промышленном канадском пчеловодстве за авторством всем известного МишаКа:
"Есть методы содержания семей вобще без приминения каких либо химикатов,
почти сродни пакетному пчеловодству. Делается отводок на 2х рам расплода с
маточником в июне, проверяют матку на засев через две недели, расширяют до
полного корпуса рамками и дают ему расти, на следующий год это будет медовик,
как правило вторую зиму они уже не зимуют клещ сьедает. держат по 500-600
семей таким способом.
а отводок делается от этих же заклещённых семей или от других, которые обрабатывали?
Этот пчеловод вообще не признает какую либо химию, органик. Поэтому делает из
того что есть."
Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща. Вон многолетние наблюдения на пасеке Волкотрубенко подтверждают, что зимовка таких семей возможна. Надо лишь соблюсти два условия: местные пчелы и хоть какое-то деление.

[Ромен]

Сообщение от Дан

Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща.

Правильно, робиться безсотовий відводок,а майже весь кліщ залишається в сімї, ось тому і вижива пасіка без обробок, але на слідуючий рік потрібно повторювати процедуру, інакше пасіці прийде кінець.

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Дан

Юрий, может, ты и прав, в истории пчел много белых пятен.
По поводу роения и как это помогает в борьбе с варроа. Приведу отрывок из очерков о промышленном канадском пчеловодстве за авторством всем известного МишаКа:
"Есть методы содержания семей вобще без приминения каких либо химикатов,
почти сродни пакетному пчеловодству. Делается отводок на 2х рам расплода с
маточником в июне, проверяют матку на засев через две недели, расширяют до
полного корпуса рамками и дают ему расти, на следующий год это будет медовик,
как правило вторую зиму они уже не зимуют клещ сьедает. держат по 500-600
семей таким способом.
а отводок делается от этих же заклещённых семей или от других, которые обрабатывали?
Этот пчеловод вообще не признает какую либо химию, органик. Поэтому делает из
того что есть."
Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща. Вон многолетние наблюдения на пасеке Волкотрубенко подтверждают, что зимовка таких семей возможна. Надо лишь соблюсти два условия: местные пчелы и хоть какое-то деление.

Не вижу правдоподобной ситуацию когда отводок очень заклещеваной семьи может вообще дожить до следующего сезона. Мишаку явно не все рассказали. Баян

Добавлено через 47 минут

Сообщение от Юрій Чугай

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні. Та й кліща менше ніж бджіл, тому у відсотковому відношенні його відійде значно більше ніж бджіл.

Я казав, що ніколи не бачив в роївниці зкинутого або мертвого кліща (якщо його не травити). Тому теорії, що ніби рій може якось зменшувати кількість паразита вважаю не вірними
.

може буть. або ще така теорія. якщо ви в основному ловите рої перваки, а втораки та четвертаки вам не відомі бо швидко розбираєтесь із ройовими сім'ями, то скоріш за все там тих кліщів і є до 100шт. а якщо вилитів останній рой через 15 днів, то кліщу вже нікуди діватись у розплод, він на бджолу залазить. саме в ці дні треба дивитись і вивчати як себе поводять і кліщі і бджоли.

[Кармалюка]

Колись, не пам"ятаю де, також вели дискуссію, на рахунок зменшенної чарунки - де говорилось, що при розмірі 4,9 мм бджола виходить на 1,5-2 доби швидше ніж із стандартної, тому тоді личинка кліща із стадії протонімфи не вспіває перейти в стадію дейтонімфи - після чого кліщ або гине, або не здатен дати потомство.

Добавлено через 3 минуты

Сообщение от анна сергеева

Например, африканские медоносные пчелы

Може Ви хотіли сказати - Африканізована бджола.

[анна сергеева]

Сообщение от Юрий Нефёдов

африканская выжила потому что часто роилась.

Если по Вашей теории африканские мелиферы имели давний контакт с варроа и способны жить с ним без обработок, то куда делся клещ? Почему он не остался жить с ними в любви и согласии, как например с цераной?