Мировой рынок меда

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Юрий Нефёдов

Как вовремя Зеленский придумал дотации для побуждения регистрации пасек. Не зря, не зря.

Ниже моего сообщения Анна Сергеева все написала.
Размеры пошлин не были переписаны со справочника Стеля.
400% Таиланду это штраф. Обычный штраф за реекспорт китайского меда с пошлинами 200%. что б другим не повадно было заниматься реэкспортом и вообще фальсификатом.
При этом думаю во Вьетнаме много качественного меда для американского рынка. Наказали всю страну. Думаю теперь местные пчеловоды должны высказать свое фэ правительству. что оно не смогло проконтролировать фальсификат.
прямая зависимость на лицо. количество произведенного меда на один улей на много больше чем в Индии. Метод кнута и пряника на лицо.
Украина подтянула показатели количества зарегистрированых пасек и тем самым на цифрах доказала что не является реэкспортером китайского меда, но все еще показывает демпинг на рынок США.
После США закрыть свои рынки подобным образом могут Канада и Евросоюз.
Вывод. Если на форуме есть такие пчеловоды которые проявили свой патриотизм и не берут дотации у государства это одно. Но если у вас при этом эти пасеки не зарегистрированы то самое время это сделать. зимой.
От этого зависят проценты пошлин. Или мы хотим как в Индии иметь 8% пошлин или 400.
Надеюсь на форуме уменьшится количество выдуманых фейков про то что не нужно регистрироваться а то задушат налогами. если и решили не регистрироваться то теперь это делаем молча. никого не агитируем так делать иначе это теперь не патриотично как минимум.
п.с. ktish писал несколько лет назад что это может случится. он был на апимондии в Канаде. История не нова. И вот наконец то это свершилось. и как хорошо что мы попали в зону с умеренными пошлинами. 4 украинских фирмы были наказаны большими пошлинами 34% что б неповадно было другим. Вероятно решения рринимали тоже математическим путем. Например посмотрели у кого самый большой процент возврата того и наказали что б другим не повадно было заниматься чем то другим кроме меда без антибиотиков.
18% это вполне подъемная пошлина для Украины.
Думаю никому не нужно объяснять что колебания мировых цен вверх неизбежно. Факторов огромное количество.
Не забываем про фактор весны 2021г. когда все запасы в Украине так это точно были распроданы. меда не было вообще.
Теперь все знают что непредсказуемых тов. запасов у нас нет. Таиланд перекрыт. До нового урожая Аргентины и Бразилии не так скоро.
Упадет ли цена или нет если завтра наши экспортеры заключат контракты с США по 4 дол/ кг минус 0,64 дол/ кг пошлин= 3.36 дол. = 87грн/ кг.
По чем же они будут его покупать?

[novichok]

А почему для индийцев такая маленькая наценка? Они дорого продают? Я думал, у них примерно та же ситуация, что и Китай, Вьетнам.
И что с остальными украинскими экспортёрами, на них будут какие-то демпинговые наценки, или это на каждую конкретную компанию?

[анна сергеева]

Сообщение от novichok

А почему для индийцев такая маленькая наценка? Я думал, у них примерно та же ситуация, что и Китай, Вьетнам.

Самой стало интересно, полистала материалы расследования по демпингу и всяко разно. Намалювала картинку (по данным USDA).



Мед из Украины, Аргентины и Бразилии дорожает примерно одинаково. (Ранее, в 2001 уже вводились антидемпинговые пошлины на мед из Аргентины (27-55%) и Китая (26-184%). В 2006 пошлины для Аргентины отменили, а для Китая нет (сейчас 221%).

Минимальная маржа, которую «получила» Индия, красноречиво говорит о том, что она остается желанным поставщиком дешевого меда в США, на котором так хорошо зарабатывают переработчики. Цифры производства меда в Индии коррелируют с объемами экспорта и кол-вом ульев. К тому же Индийское правительство успело подсуетиться и ввести обязательное тестирование экспортных партий меда в гос. лаборатории методом ядерно-магнитного резонанса. И хотя в печати полно сообщений, что индийская розница полна сиропов, а мед, прошедший индийскую лабораторию, не всегда проходит немецкую, на это, видимо, закрывают глаза, потому что для импортеров дешевого меда важна «справка», что мед настоящий.

У вьетнамцев цифры совсем некрасивые: экспорт меда из Вьетнама примерно в 2 раза превышает производство. При площади Вьетнама в 10 раз! меньше Индии, объем экспорта меда в 2020 году у них был одинаковый. Средний «медосбор» с улья (по данным FAO) у вьетнамцев приближается к 80 кг (хотя на всех видео у них пчелы в одном корпусе рута). Для сравнения, (по данным FAO) средний медосбор с улья в Украине, Аргентине около 26-27кг, в Бразилии 45кг, в Индии 5,5кг(молодцы индусы). Некоторые вьетнамские экспортеры публично признали, что вынуждены досушивать незрелый мед в вакуумных сушилках, чтобы выйти на низкую себестоимость, которую от них требовали американские покупатели (93% вьетнамского и 73% индийского экспорта шло в США). Теперь на вьетнамский мед наложена страшная 400% пошлина, что означает, что он (как и китайский) вынужденно покидает американский рынок и будет заменен другими производителями. На европейском рынке перспективы у вьетнамского меда не очень радужны, по крайней мере, пока, как пишут эксперты: «Попытки Вьетнама открыть европейский рынок не увенчались успехом. Режимы производства в большинстве случаев не соответствуют европейским стандартам».

[AVA]

Сообщение от анна сергеева

Самой стало интересно, полистала материалы расследования по демпингу и всяко разно. Намалювала картинку (по данным USDA).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ][Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

Мед из Украины, Аргентины и Бразилии дорожает примерно одинаково. (Ранее, в 2001 уже вводились антидемпинговые пошлины на мед из Аргентины (27-55%) и Китая (26-184%). В 2006 пошлины для Аргентины отменили, а для Китая нет (сейчас 221%).

Минимальная маржа, которую «получила» Индия, красноречиво говорит о том, что она остается желанным поставщиком дешевого меда в США, на котором так хорошо зарабатывают переработчики. Цифры производства меда в Индии коррелируют с объемами экспорта и кол-вом ульев. К тому же Индийское правительство успело подсуетиться и ввести обязательное тестирование экспортных партий меда в гос. лаборатории методом ядерно-магнитного резонанса. И хотя в печати полно сообщений, что индийская розница полна сиропов, а мед, прошедший индийскую лабораторию, не всегда проходит немецкую, на это, видимо, закрывают глаза, потому что для импортеров дешевого меда важна «справка», что мед настоящий.

У вьетнамцев цифры совсем некрасивые: экспорт меда из Вьетнама примерно в 2 раза превышает производство. При площади Вьетнама в 10 раз! меньше Индии, объем экспорта меда в 2020 году у них был одинаковый. Средний «медосбор» с улья (по данным FAO) у вьетнамцев приближается к 80 кг (хотя на всех видео у них пчелы в одном корпусе рута). Для сравнения, (по данным FAO) средний медосбор с улья в Украине, Аргентине около 26-27кг, в Бразилии 45кг, в Индии 5,5кг(молодцы индусы). Некоторые вьетнамские экспортеры публично признали, что вынуждены досушивать незрелый мед в вакуумных сушилках, чтобы выйти на низкую себестоимость, которую от них требовали американские покупатели (93% вьетнамского и 73% индийского экспорта шло в США). Теперь на вьетнамский мед наложена страшная 400% пошлина, что означает, что он (как и китайский) вынужденно покидает американский рынок и будет заменен другими производителями. На европейском рынке перспективы у вьетнамского меда не очень радужны, по крайней мере, пока, как пишут эксперты: «Попытки Вьетнама открыть европейский рынок не увенчались успехом. Режимы производства в большинстве случаев не соответствуют европейским стандартам».

Ну і смисл цих пошлін , на слідующий рік США зовсім недоотримає 1\3 меду 100% із-за пошлін
Свої пасічники раз продадуть за дорого , меду на пів року вистачить , а потім буде дефіцит меду у США до нового урожаю

[анна сергеева]

Сообщение от AVA

Ну і смисл цих пошлін , на слідующий рік США зовсім недоотримає 1\3 меду 100% із-за пошлін. Свої пасічники раз продадуть за дорого , меду на пів року вистачить , а потім буде дефіцит меду у США до нового урожаю

Дефицит, как правило, приводит к росту цен. Импортеры будут искать другой мед вместо вьетнамского (не закрывать же фабрики). Вопрос: где взять лишних 50 тыс. тонн хорошего меда?

[ktish]

Сообщение от анна сергеева

Вопрос: где взять лишних 50 тыс. тонн хорошего меда?

Мы тут, мы рядом

Добавлено через 57 минут
Ну а если серьезно, то дефицита не будет. Поставки меда ведь не совсем запретили. Несколько лет назад когда дешевый мед хлынул на Штатовский рынок, то фасовщики предпочитали закупать его, игнорируя местный мед, пусть даже и качественнее. Как говорится ничего личного, только бизнес. Свой мед стоил дороже и фасовать дешевый импортный мед было естественно выгоднее. От этого начали страдать свои пасеки.
Штаты стали меньше закупать меда и у некоторых традиционных поставщиков, например у Канады, которая раньше поствляла в Штаты порядка 75-80% своего меда. Пасеки тогда хорошо просели, многие сократились, много бросили заниматься. Но Канада быстро переориентировалась, последние пару лет основным импортером канадского меда стала Япония, причем объемы поставок почти в 2 раза больше чем в Штаты. И цены снова стабилизировались. Ну это так, отступление.
Введя пошлины на дешевый мед, тем самым заставляя местных производителей закупать в первую очередь свой мед на переработку. Затем во вторую очередь у стран-партнеров по Североамериканской зоне свободной торговли а уже затем, у остальных.
Другими словами, фасовщики переработав местный мед, будут докупать недостающее количество по необходимости по цене +- такой же как и местный мед. А не как раньше, закупая 100% импортный мед и игнорируя местный.
Считаю это правильно, свой рынок и своих производителей нужно в первую очередь защищать.

[gopher]

Сообщение от ktish

Несколько лет назад когда дешевый мед хлынул на Штатовский рынок, то фасовщики предпочитали закупать его, игнорируя местный мед, пусть даже и качественнее.

На жаль, порівняти якість штатівського та імпортного меду неможливо, бо в США немає єдиної системи оцінювання свого та імпортного меду. FDA перевіряє мед епізодично і безсистемно за незрозумілими критеріями. В будь-якому разі про норми якості та обмежувальні заходи треба попереджувати заздалегідь, виробник (поставщик) повинен знати про ці вимоги ще при плануванні поставок та виробництва на рівні пасіки, орієнтуватись на конкретні вимоги країни-імпортера.(моя думка)

Добавлено через 18 минут

Сообщение от Юрий Нефёдов

4 украинских фирмы были наказаны большими пошлинами 34% что б неповадно было другим.

Насправді, 2 українські фірми Я.А.Кошлатого і одна неукраїнська фірма Ахмеда Куюмчу, які поставляли в США український мед необгрунтовано дешево.

Добавлено через 5 минут

Сообщение от ktish

свой рынок и своих производителей нужно в первую очередь защищать

В України з Канадою - договір про вільну торгівлю, отже такі питання можуть бути врегулювані на двосторонній основі.

Добавлено через 7 минут

Сообщение от ktish

любой импортный мед заходящий на рынок Канады по цене ниже среднеканадской

Що таке середньоканадська ціна? Хтось знає, що це таке, бажано, щоб український експортер, підписуючи контракт, теж її знав.

Добавлено через 6 минут

Сообщение от ktish

делает его уже менее привлекательным для фасовщиков

А дешеву скляну тару канадські фасувальники будуть продовжувати імпортувати?

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от Юрий Нефёдов

Как быстро начнутся подписываться ноаые контракты в связи с последними событиями это больше к нашему форупчанину пану Анатолию Салтан вопрос.

Не знаю.

[анна сергеева]

(Нажаль, багато картинок у попередніх постах загружала через хостинг Рiccy, який тепер заблоковано. Замінити змоги не маю, бо вони лишилися на іншому комп’ютері.)

По темі. Дещо з червневої статті Р.Фіппса.
Ще в квітні в США були оголошені остаточні ставки антидемпінгового мита для 4-х країн-експортерів меду (здається, так давно все це почалось, як в минулому житті…). Петиція що до України відкликана, ставка антидемпінгового мита 0%. (Не думаю, що це має для нас велике значення, тому що експорт меду з України до США в останні роки був невеликий (не в останню чергу через кризу міжнародного судноплавства та ковідні карантини), а за теперішніх обставин логістика за океан взагалі під питанням.)
Однак, ставки антидемпінгового мита, які багато хто критикує за їх непослідовність, вочевидь вплинуть на перерозподіл меду на світових ринках.
У лівій частині таблиці - попередні ставки, у правій – остаточні (Final rate).



Всіх небайдужих дивують низькі ставки для Індії, яка, виявляється, демпінгувала значно менше навіть Аргентини , не кажучі про В’єтнам. Імпорт в’єтнамського меду в США різко скоротився вже на початку року (за січень – квітень 2022 тільки 1,2 т.т. проти 14 т.т. за той же період 2021). Після оголошення в квітні нової ставки мита 60% замість 400%, можна очікувати хоча б часткового відновлення попиту на в’єтнамський мед у США. Європейський ринок вимагає більш жорстких стандартів якості. Виробництво меду у В’єтнамі в цьому році очікується десь на 20% менше, по-перше, через скорочення пасік після оголошення 400% мита у США, по-друге, через дощі в період медозбору в квітні.

У Китаї у зв’язку з карантином і забороною пересування власники пасік, які перевозять бджіл до медодаїв на великі відстані, втратили значну частину медозбору. Але, як кажуть китайські експортери: «В нас немає проблеми виробляти великі об’єми меду». (ЕС у 2020 імпортував біля 40 т.тон меду з Китаю). Але часом драконовські карантини в Китаї на місяці паралізують порти.

В Аргентині очікується стандартний врожай 55 - 75 т. тон. Логічно очікувати зростання попиту на аргентинський мед у ЕС у разі зменшення пропозицій з України. (В останні роки ЕС щорік імпортував біля 23 т. тон з Аргентини). Але ціни на аргентинський мед в США зараз високі, він дорожчав у 2021 і на початку цього року майже зрівнявся в ціні з американським медом.

Мексика, яка в останні роки була орієнтована на експорт в Європу (17,5 т.т. в ЕС проти 2,8 т.т. в США, у 2020) вочевидь спробує переорієнтувати продаж у США і зайняти там нішу, користуючись відсутністю антидемпінгового мита на мексиканський мед та логістичними перевагами.

В Бразилії медозбір в деяких районах «гірше, ніж очікували», в деяких «справи дуже погані» . Бджоли в Бразилії зазвичай завжди здорові.

В Канаді власники пасік у трьох степових провінціях мали надзвичайно високі зимові втрати. Одною з ймовірних причин називають поганий контроль варроа восени 2021. Є данні, що акарицидні пластини Апівар (д.в. - амітраз), які використовуються на багатьох пасіках, втрачають ефективність на більшій частині Канади. Середній показник зимових втрат по країні може бути 35-50%, в гірших випадках до 95% сімей. Сувора зима та холодна весна затримали розвиток сімей, які вижили. Доставка бджолопакетів з Австралії та Нової Зеландії була не завжди вчасна. Багато власників будуть жертвувати виробництвом меду заради відновлення пасік.

[анна сергеева]

Раніше у цю пору я качала мед. Тепер над рідними ярами та ланами крім бджіл літає смертоносне вороже залізяччя. Боже, дай сил нашим захисникам!

Випадково знайшла гарний ресурс. Виявилось, що країни-члени ВТО подають торгову статистику, яка збирається в єдину базу данних міжнародної торгівлі (по країнах, по товарах, по роках…) у відкритому доступі. Ось тут, наприклад, цифри світового експорту/імпорту меду за 2021. Намалювала пару картинок.
Нижче експорт від основних виробників меду у 2021 році. Вибрала ті країни, які експортують значну кількість меду власного виробництва, а імпорт незначний. Не брала до уваги країни, які експортують багато меду і водночас купують багато меду.
Додатково над стовбчиками намалювала цифри середньо-річної ціни 1кг експорту.



Звісно, великі обсяги продаються на великих ринках. Основними ринками збуту меду є США та Европа, на кожний з них минулого року зайшло по 220 тис. тонн меду з інших країн. За ними іде Японія з попитом на 50 тис. тонн. А далі незначні ринки ОАЄ, Канади, Австралії, Індонезії, які купили по 7-10 тис. тонн.
Щоб візуалізувати основні медові потоки, які «течуть» з країн-виробників на основні ринки збуту, намалювала ще одну картинку.
Європейський ринок окрім меду власного виробництва поглинає майже весь експорт з України, біля 80% експорту з Мексики, значно менші відсотки експорту з країн південної Америки та ін., а також біля 50% експорту з Китая (33% в ЕС + 20% у Британію). Багато китайського меду купують Британія, ЕС та Японія. У 2021 частка китайського меду в імпорті Британії та Японії складала по 65%, в імпорті ЕС - 28%.
Південно-американський мед продається в основному до США. У 2021 туди пішло 70% експорту аргентинського та 70% бразильского меду. Також до США прямував майже весь експорт з В'єтнаму та Індії.

[анна сергеева]

Трошки (в міру можливостей) погралась зі статистикою. Кому цікаво, прошу.
Не лякайтесь діаграм, з ними видніше, що відбувається.
Перші три - це три останні роки імпорту США (за данними митниці США). Нехай Україна мало продає у США, але зміни на ринку США тягнуть за собою зміни і на європейському ринку, куди іде майже весь український експорт.
То ж, якщо хтось ще пам'ятає історію про антидемпінгове мито у США, тепер можна подивитись, що з цього вийшло. Забігаючи вперед скажу, ціни на мед виросли.



Перший "кружок" – це 2020 рік, так би мовити, стабільний стан справ на ринку США, який був до введення мита. Весною 2021 оголосили про антидемпінгову петицію і намір восени ввести мито для основних країн-виробників меду, що спричинило сплеск імпорту через невизначеність ставок мита та бажання американських імпортерів закупити мед до їх введення (у 2021 вони купили 214 т.т. проти 187 т.т. у 2020). У листопаді 2021 були оголошені і почали діяти попередні ставки мита. В'єтнамські експортери отримали найвищі 400%, які потім зменшили до 60%. Індійські експортери навпаки отримали найнижчі ставки мита біля 6%. В результаті, у 2022 частка в'єтнамського меду в імпорті США значно скоротилась, натомість суттєво зросла частка Індіїї, деяких країн Азії, Турції на інших. (Експорт з України до США через блокування портів був ускладнений). Дуже сумнівно, щоб Індія могла за 2 роки збільшити експорт з 40 до 66 т.т. за рахунок збільшення виробництва меду. Скоріше, то був реекспорт вьетнамського, або китайського меду, або, або.... Так, чи інакше, це подовжило ланцюжки поставок. Зростання цін, яке почалось у 2021, продовжилось і у 2022 (середні ціни за кг імпортного меду з різних країн вказані на діаграмах).
У травні 2023 очікується розгляд заявки до Комисії по международній торгівлі США щодо підвищення низьких ставок мита для Індії. З великою ймовірністю, вони будуть підвищені. Також повинен бути перегляд ставок для решти країн.


Що ж відбувалось на ринку ЄС у 2021 і 2022?



Бачимо (за данними The World Integrated Trade Solution), що у 2021 і 2022 зменшувалась частка меду з країн Америки (позначені зеленим кольором), на який, з одного боку, росли попит/ціни у США на тлі скорочення закупок в'єтнамського меду, а з іншого боку, нові більш високі ціни на мед з цих країн виявились для європейських покупців, мабуть, задорогі. (Доречі, на діаграмах добре видно, яка незначна доля припадає на мед з Аргентини, який так полюбляють згадувати бджолярі, як фактор ціноутворення). У 2022 через війну також суттєво скоротився експорт меду з України (імпортери готувались, мабуть, до ще більшого скорочення), ціни зросли. Дилема в тому, що пакувальникам та ін. треба щось продавати. То ж, бачимо, що необхідні об'єми, недоотримані з України та ряду країн Америки, європейські покупці придбали у Китая (68 т.т. у 2022 проти 39 т.т. у 2020), який, як палочка-виручалочка завжди готовий надати будь-які об'єми «чистого меду» по стабільно низький ціні. Спадає на думку, що через китайські «пральні» пройшла також не одна тонна в'єтнамського меду, який треба було кудись продавати через втрату В'єтнамом величезної долі основного ринку збуту у США. Частину меду В'єтнам навіть продав у ЄС напряму, чого раніше йому майже не вдавалось. То ж збільшення частки дешевого меду з Китаю дозволило переробникам ЄС компенсувати здорожчання меду з України та країн Америки.