![]() |
|
|
![]() |
![]() |
|
Опции темы | Опции просмотра |
|
![]() |
#1 |
Администратор
Регистрация: 12.03.2011
Пчелостаж: 17
Пчелосемей: ?
Ульи: Лежак, дадан, рут
Адрес: Україна, Запорізька обл.
Сообщений: 24,444
Сказал(а) спасибо: 10,108
Поблагодарили 48,052 раз(а) в 10,474 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 79
Сказали "Не согласен!" 262 раз(а) в 232 сообщениях
Файловый архив: 66
Закачек: 6
Вес репутации: 6264 ![]() |
![]()
Дан, читай внимательно тему. Не дали оптовики больше денег ни за 5 т, ни за 20.
|
![]() |
![]() |
Пользователь сказал cпасибо: | SkyBlues (14.01.2017) |
Пользователь сказал "Не согласен! (а)" - за это сообщение: | virus (09.11.2017) |
![]() |
#2 | |
Бывалый
Регистрация: 18.02.2012
Пчелостаж: 1
Пчелосемей: 1
Ульи: В 2023 році експортував 403 тон на 45 млн.грн.
Адрес: Україна, Кривий Ріг, вул.Окружна, 12
Возраст: 70
Сообщений: 1,749
Сказал(а) спасибо: 651
Поблагодарили 2,222 раз(а) в 648 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 189
Сказали "Не согласен!" 99 раз(а) в 69 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 462 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() ![]() Цитата:
1. Однорідною можна вважати партію меду, яка збиралась на одному точку, викачувалась за один раз, бджоли, які збирали її, лікувались однаково. Це може бути на мою думку, не більше 1-1,5 тони. Отже, по суті, 5 тон - це, як мінімум, 4 партії, які треба перевіряти окремо на фізико-хімію та антибіотики. 2. З точки зору податкової, пасічник повинен платити ПДФО з суми доходів, що перевищує 137,8 тис.грн (у 2016 році) або 160 тис.грн у 2017 році), що складає 4,5-5,5 тон меду. Отже по документах від одного пасічника не можна прийняти більше цієї кількості. Отже партію 10 чи 20 тон треба перевіряти і оформляти, як декілька менших. В чому ж вигода? ![]() |
|
![]() |
![]() |
4 пользователя(ей) сказали cпасибо: |
Пользователь сказал "Не согласен! (а)" - за это сообщение: | SkyBlues (14.01.2017) |
![]() |
#3 | |
Бывалый
Регистрация: 09.10.2015
Пчелостаж: 20
Пчелосемей: 50+
Ульи: лежаки, многокорпусные 10
Адрес: Одесская обл.
Возраст: 46
Сообщений: 6,482
Сказал(а) спасибо: 3,422
Поблагодарили 11,377 раз(а) в 2,400 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 136
Сказали "Не согласен!" 228 раз(а) в 139 сообщениях
Файловый архив: 1
Закачек: 0
Вес репутации: 1574 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() Цитата:
Может потому, что пять корешей с 20т каждый подумают как вывезти без заготовителя и если получится подтянут мелких, тоесть станут выполнять функцию заготовителей. Какая проблема документально разбросать документально 20т по 5 на бабку на внучку на Жучку..., но забирать с одного места. Если Вы задумываетесь как пчеловоду не платить лишнего, то за себя тем более позаботились. И цена в 1,59 на кордони это как официальная минималка, остальное в конверте. |
|
![]() |
![]() |
9 пользователя(ей) сказали cпасибо: | aleksandrfeed (15.01.2017), arbutr (15.01.2017), Artem1 (18.01.2017), balega7 (15.01.2017), Mars (15.01.2017), tigor (15.01.2017), АНД (16.01.2017), Владимир Татомир (15.01.2017), ПАПА (15.01.2017) |
![]() |
#4 |
Бывалый
Регистрация: 02.04.2016
Пчелостаж: 1
Пчелосемей: 1
Ульи: подольский гибридный, ловушки-нуклеусы 6*300(230)
Адрес: Украина, Винницкая обл., М-Подольский р-н
Сообщений: 1,224
Сказал(а) спасибо: 792
Поблагодарили 365 раз(а) в 159 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 103
Сказали "Не согласен!" 29 раз(а) в 27 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 198 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#5 |
Администратор
Регистрация: 12.03.2011
Пчелостаж: 17
Пчелосемей: ?
Ульи: Лежак, дадан, рут
Адрес: Україна, Запорізька обл.
Сообщений: 24,444
Сказал(а) спасибо: 10,108
Поблагодарили 48,052 раз(а) в 10,474 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 79
Сказали "Не согласен!" 262 раз(а) в 232 сообщениях
Файловый архив: 66
Закачек: 6
Вес репутации: 6264 ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#6 |
Бывалый
Регистрация: 12.01.2015
Пчелостаж: 7
Пчелосемей: 50+
Ульи: лежак
Адрес: Украина, Николаевская обл., пгт Казанка
Возраст: 63
Сообщений: 4,399
Сказал(а) спасибо: 3,499
Поблагодарили 3,902 раз(а) в 684 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 14
Сказали "Не согласен!" 26 раз(а) в 22 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 724 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#7 |
Бывалый
Регистрация: 24.07.2013
Пчелостаж: 25
Пчелосемей: 50+
Ульи: лежаки 16-рам. с магазинами,
"рогатые"
Адрес: Украина, Днепропетровская обл.
Возраст: 55
Сообщений: 15,520
Сказал(а) спасибо: 12,858
Поблагодарили 16,972 раз(а) в 3,483 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 24
Сказали "Не согласен!" 33 раз(а) в 32 сообщениях
Файловый архив: 1
Закачек: 0
Вес репутации: 2607 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
2 пользователя(ей) сказали cпасибо: | arbutr (17.01.2017), Владимир Татомир (17.01.2017) |
![]() |
#8 |
Архивариус
Регистрация: 15.09.2011
Пчелостаж: 36
Пчелосемей: 20
Ульи: лежаки дадан, двухкорпусные дадан
Адрес: Украина, Днепропетровская, Кривой Рог - Макорты
Возраст: 75
Сообщений: 7,928
Сказал(а) спасибо: 5,100
Поблагодарили 14,708 раз(а) в 3,561 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 106
Сказали "Не согласен!" 260 раз(а) в 178 сообщениях
Файловый архив: 64
Закачек: 294
Вес репутации: 2027 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]()
А почитати все ж треба:
Наталія БІЛОВИЦЬКА16 квiтня СОЛОДКИЙ БІЗНЕС Чи стане пасічник мільйонером В Україні, яка тримає першість за експортом меду в Європу, ця справа не надто прибуткова для пересічного пасічника Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. Нещодавно, спілкуючись із пасічниками на конференції бджолярів Центральної України «Розвиток бджільництва Придніпров’я», яка відбувалася в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті, почула несподіване: «У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління — жодної людини, яка відповідала б за бджільництво». Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю. «Нещасна» квота За даними Державної служби статистики, торік Україна експортувала понад 36 тисяч тонн натурального меду на майже 84 мільйони доларів США, з яких понад 26 тисяч тонн (приблизно на 60 мільйонів доларів) — у країни Європи. У 2014 році ці цифри були ще вищими: експорт понад 36,3 тисячі тонн меду збагатив Україну на понад 93 мільйони доларів. З них до Європи українські пасічники експортували більш ніж 26 тисяч тонн, а це понад 66 мільйонів доларів прибутку. На цьому тлі пільгові квоти для поставок українського меду в ЄС становлять усього... 5 тисяч тонн. Решту продукції постачають на загальних підставах, з оплатою митних тарифів. Натомість, на думку президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича, українські бджолярі спроможні експортувати мінімум 50 тисяч тонн меду! Але для цього насамперед слід навести лад у галузі і точно визначитися з потенційними можливостями нашого бджолярства. «Перш ніж дискутувати і доводити наше право на збільшення цієї нещасної квоти, необхідно зробити перепис пасік, визначитися з обсягами виробництва. Приблизно наш вал з меду становить 120—140 тисяч тонн на рік, але його ніхто не обліковує. Те, що пройшло через митницю на експорт, підрахували. А скільки ми в полі збираємо меду і привозимо його в комору? Цієї цифри не знаємо. Не знаємо і скільки пасічників, яка врожайність тощо. А деякі ще й приховують свої показники, бояться, щоб їх не оподаткували. Наш пасічник необлікований, закритий, не показує кількість сімей, місце розташування пасік і своїх потенційних можливостей», — нарікає Володимир Миколайович. За останніми офіційними даними (1991 року), в Україні було приблизно 400 тисяч пасічників. Скільки ж їх тепер? Відповідь на це запитання мала б дати офіційна реєстрація бджолярів. Хоча б через оформлення у ветеринарній службі паспорта пасіки. Тоді легко буде знайти, хто і що виробляє в будь-якому куточку України. Це вигідно і державі, і пасічнику, якщо він розраховує на підтримку. Колись кожну бджолину сім’ю дотували по 10 гривень. У деяких країнах також надають кошти на розвиток пасік. Але якщо порушувати це питання в Україні, то держава має знати, кого саме дотувати. Володимир Стретович закликає пасічників не боятися обліку. «В умовах нинішнього дефіциту бюджету говорити про дотації — марна справа. Хоча б не заважали працювати, а пасічники самі все зроблять. Щойно знайдуться кошти і з’явиться державна програма підтримки бджільництва, пасічники самі прибіжать. Але буде запізно, бо зареєструватися потрібно до того. В кожній справі має бути порядок. А його в українському бджільництві нині немає. Як і системної організації бджолярства — починаючи від виробництва препаратів захисту бджіл, селекції, племінної справи аж до наукових досліджень», — зазначає президент Спілки пасічників України. Різницю в ціні привласнюють посередники Чому пасічники побоюються обліковувати своє господарство, можна зрозуміти. Їхні прибутки і так незначні. «Чи ви бачили пасічника-мільйонера?» — резонно зауважив один із бджолярів. «Труд українського пасічника експлуатують, зароблене ним привласнює хтось інший. Натомість у Туреччині пасічники — заможні люди, бо все зароблене потрапляє в їхні руки», — додає інший. Оптова ціна українського меду, що йде на експорт, у межах 1—1,5 долара за кілограм, у найкращому разі 2 долари. Натомість у США кілограм українського меду коштує 3 долари, литовський бджоляр продає свій продукт Євросоюзу по 2 євро, а в українського пасічника експортери купують мед по одному євро. Тому й не дивно, чому на український ринок ідуть іноземні інвестори, готові експортувати наш мед. Вони привласнюють різницю в ціні, а пасічник від цього не має зиску. Тож ціну на експортну продукцію варто підвищити. «Асоціація українських експортерів меду зменшує ціну: дешевше купують, дорожче продають. Вони — посередники, не виробники. На мою думку, це одна з причин малої прибутковості бджолярства, — вважає пасічник із понад 40-річним досвідом, автор книжок з бджільництва Микола Горніч. — Теоретично пасічник може експортувати мед самостійно, але вартість аналізів настільки висока, що фінансово це йому не під силу. Представники експортерів формують велику партію меду і з неї вибірково відбирають аналізи на якість. Тоді виходить дешевше». Війна з антибіотиками Якість українського меду — це ще одна важлива проблема солодкої галузі. Як розповів Володимир Стретович, у середині січня цього року експортну партію меду, яку збиралося поставити в Чехію ТОВ «Грузинський дім», повернули в Україну через перевищення дози антибіотиків. Вітчизняний мед експортує 51 організація, три з яких потрапили у чорний список саме з цієї причини. В нашій країні сертифіковані лише 16 препаратів, які дозволено використовувати у бджільництві, але на ринку їх набагато більше. Левова частина (майже 80%) надходить із Росії. «Використання антибіотиків зводить нанівець якість українського меду, — переймається Володимир Миколайович. — Із ста семи тонн перевіреного меду лише вісім — відповідали європейським критеріям якості. А де поділася решта (99 тонн), які не отримали сертифікацію за експортом? Вона на внутрішньому ринку. Отже, ми, громадяни України, споживатимемо мед, заражений антибіотиками. Потім з’являються хвороби невідомого походження, які добивають нашу імунну систему. Тому спілка оголошує війну застосуванню антибіотиків у бджільництві». Володимир Стретович поширив відповідне звернення до всіх бджолярів України з проханням не використовувати ветеринарні лікарські засоби, що містять антибіотики. Із Мінагрополітики досягнуто домовленостей про підготовку нової редакції Ветеринарних правил утримання пасік, в яких заборонять використовувати антибіотики і сульфаніламідні препарати для лікування бджіл. Пасічники спільно з робочою групою міністерства працюють над удосконаленням Закону «Про бджільництво», адаптуючи його до вимог зони вільної торгівлі з ЄС. Коли крилата трудівниця буде здоровою Аналізи якості продукції бджільництва, що потрапляє на експорт, в Україні роблять усього дві сертифіковані за міжнародними стандартами лабораторії — у Києві та Львові. А решта? Випускає на внутрішній ринок продукцію нижчої якості? Фахівці ветеринарної служби Дніпропетровської області стверджують, що їхня лабораторія також робить перевірки за європейськими показниками, але поки ще не має права відповідати за експорт. Із ветеринарними службами бджолярам непросто. Щоб отримати навесні паспорт пасіки, слід зробити необхідні аналізи, перевірити здоров’я бджолиних сімей після зимівлі. А тарифи на ветеринарні послуги суттєво б’ють по кишені. Добре, що хоч нарешті в березні цього року набули чинності тверді єдині розцінки по всій Україні. Та вони все одно не задовольняють бджолярів. Якщо в середньому дослідження однієї бджолиної сім’ї коштує 50 гривень, то десять уже обійдуться у 500. Інша проблема — дефіцит фахівців, що спеціалізуються на хворобі бджіл. Останнім часом їх майже не випускали. Натомість звичайні ветеринари здебільшого не знають, як зарадити крилатій трудівниці. Потерпає бджола і від обробітку рослин пестицидами. Згідно із законодавством суб’єкти господарювання мають попереджати бджолярів, що оброблятимуть посіви. Тоді як пасічник, прибувши на кочівлю з вуликами, має зареєструватися у сільраді. А сільський голова зобов’язаний попередити аграріїв, що на даній території розташована пасіка. На жаль, великі агровиробники часто ігнорують пасічника, нищать природу, завдають неабияких збитків бджолярам, які відшкодувати через суд у більш потужного підприємства майже нереально. Нині триває робота над змінами до відповідних законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність за потраву бджіл і завдання шкоди довкіллю. «Аграрій не хоче купувати бельгійський препарат короткого терміну дії, який за 4–5 годин вивітриться, а купує китайський цистернами. І як вжахне ним — усе вбиває, зокрема й бджолу. Держава має поставити заслін таким препаратам, аби вони не потрапляли в Україну і не засмічували нашу землю. Натомість треба стати союзниками з тими, хто виробляє аграрну продукцію. Пасічник не ворог, його бджола опилює сільгоспкультури, що додає 30—40% урожайності», — каже пан Стретович. Добре зарекомендували себе вітчизняні породи бджіл — українська степова і карпатська. Але племінна справа з вирощування маточного поголів’я і селекції бджіл у занедбаному стані. Приватизація призвела до того, що племінних заводів майже не залишилося. Слід негайно вживати заходів щодо відновлення практики селекції українських бджіл. Закон про бджільництво забороняє ввезення іноземних маток на територію України для збереження чистоти наших порід. На жаль, багато хто цю норму порушує. Інші породи дозволено ввозити лише для наукових досліджень, для виведення ефективніших і пристосованих для кліматичних умов України бджіл. Щодо цього пасічники домовилися співпрацювати з науковцями, замовляючи їм потрібну тематику досліджень за державної підтримки. Що ще може допомогти розвиватися українському бджільництву? Пасічники зазначають, що продукти бджільництва у нас погано популяризують і вже давно мріють про державну програму забезпечення дитячих садочків і шкіл медом. Обов’язкове споживання у тижневому раціоні дитини до 10 років 40—50 грамів меду (якісного!) сприяло б здоровому становленню її організму. «Низький рівень життя наших громадян, які змушені економити на харчуванні, обмежують їх у споживанні меду. Насамперед це стосується дітей і пенсіонерів. Це при тому, що внутрішні ціни невеликі — мед у нас дешевший, ніж сало і м’ясо», — наголошує Микола Горніч. То чи стане в Україні бджільництво офіційною галуззю? Це залежить від готовності державних інституцій відповідати на виклики сьогодення.
__________________
Подвергайте все сомнению! Володимир Іванович Приходько |
![]() |
![]() |
![]() |
#9 | |
Бывалый
Регистрация: 03.02.2016
Пчелостаж: 30
Пчелосемей: 40
Ульи: Лежаки и корпусные на рамку 145
Адрес: Украина, Сумская обл
Сообщений: 875
Сказал(а) спасибо: 492
Поблагодарили 1,125 раз(а) в 287 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 18
Сказали "Не согласен!" 51 раз(а) в 24 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 260 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() Цитата:
|
|
![]() |
![]() |
Пользователь сказал cпасибо: | бігунець (14.01.2017) |
![]() |
#10 | |
Бывалый
Регистрация: 13.01.2012
Пчелостаж: 16
Пчелосемей: 80
Ульи: Десятирамочные на 300 +145
Адрес: Украина Одесская область
Сообщений: 369
Сказал(а) спасибо: 185
Поблагодарили 929 раз(а) в 165 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 2
Сказали "Не согласен!" 8 раз(а) в 6 сообщениях
Файловый архив: 41
Закачек: 0
Вес репутации: 263 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() Цитата:
По моему (лад у галузи) уже навели полностью, собрали экспортеров, решили, что пасечник дохрена зарабатывает, нужно снизить оптовую цену, пасечники в свою очередь расширят пасеки, и снова экспортеры заработают больше, и на зазоре и на кол-ве. Вы посмотрите любое выступление экспортеров все говорят заученные фразы о Аргентине и Китае, о мировом рынке о техническом Украинском меде, и все в один голос твердят, что нужно увеличивать не качество меда, а его количество. Последний раз редактировалось Тол; 14.01.2017 в 18:19. |
|
![]() |
![]() |
Пользователь сказал cпасибо: | Коршиков Алексей (14.01.2017) |