Украинская степная порода пчел

[Димас]

Сообщение от Б.Л.Я.

Ты же мечтаешь про иномарку ,а запорожец тоже наша машина ,давай всех усадим на зазы

Живые организмы и техника - это разные вещи, сравнение некорректное. В качестве аргумента привожу статью из журнала "Пасека" за август 2008 г. "Захистимо українську породу бджіл":

Я належу до пасічників старшого покоління. Ще в ранньому дитинстві, в довоєнні роки, познайомившись з бджолами на батьківській пасіці, і вже більше 70 років не розлучаюся з ними. У перші десятиліття мого пасічникування питання "якої вони породи" не стояло. Це були наші місцеві, як тепер називають аборигенні бджоли, які сотні років пристосовувалися до наших природно-кліматичних умов. Проходив природний їх відбір. Виживали найбільш продуктивні, стійкі до хвороб бджоли. Це вже пізніше їх назвали українською степовою породою, а на межі їх ареалу з середньо-російською поро¬дою, що проходить і через мою Чернігівську область, виникла перехідна, я б назвав "буферна", популяція поліських бджіл.
Всі роки я постійно передплачував журнали "Пчеловодство", періодично виписував праці "Апімондії" , журнал "Апіакту", тепер постійно виписую журнал "Пасіка".
Перша хвиля метизації українських бджіл пройшла відразу після війни. Викликана вона була необхідністю відновлення в Україні знищеного війною бджільництва. Друга хвиля метизації українських бджіл припадає на другу половину минулого століття. І виникла вона бурхливим розвитком генетики яку тваринництві, так і в рослинництві. Досягнення генетики важко переоцінити. Завдяки схрещуванню різних порід селекціонери вивели продуктивніших тварин, надзвичайні досягнення є і в рослинництві. Наші вчені з бджільництва не могли стояти осторонь від цих подій. Почалася метизація українських бджіл завізними породами. Більшість вчених і рядових пасічників твердо вірили, що роблять добру справу в поліпшенні продуктивності бджільництва. Голоси окремих вчених — не поспішати з метизацією, глибше на науковій основі вивчити її наслідки — не бралися до уваги. Я не тільки був спостерігачем цієї акції, а й активним її учасником. Спочатку придбав кавказьких маток з різних розплідників. Але ейфорія ввозу кавказьких маток почала спадати. Якщо метизовані бджоли першого покоління завдяки гетерозису давали непогані результати, то подальші покоління були низької продуткивності, поширився нозематоз й інші хвороби, погано проходила їх зимівля.
Пасічники почали переконувати, що, крім збитків, використання кавказьких маток нічого не дає. Але, як говорять, процес пішов. Вчені з бджільництва продовжують пошук і зупиняються на карпатських бджолах.
Я, як й інші пасічники, почав купувати карпатських маток, але невдовзі переконався — немає кращих бджіл, ніж наші місцеві бджоли української породи, і з тих пір на своїй пасіці виводжу маток від кращих місцевих бджолосімей. З розпадом Радянського Союзу в Україні розпочалася третя хвиля метизації українських бджіл карпатськими. Вона існує до цього часу, з кожним роком набираючи силу. Річ у тому, що карпатське бджільництво зорієнтовано на організацію бджолопакетів, які кожен рік вивозилися до Росії, а з розпадом Союзу різко звузився і цей ринок. У пошуках ринків збуту поширився наступ на українських бджіл. Українська степова порода бджіл потрапила в полон прибуткового бізнесу. Заборонено ввіз інших порід бджіл туди, де згідно "Плану породного районування" розводяться тільки бджоли українсьїнської породи. Але хто дотримується Плану породного районування бджіл? Матко-вивідники висилають карпатсьських маток і в ті області, де районовані тільки українські степові бджоли. У багатьох магазинах з бджільництва, які розташовані на території, де районовані тільки українські бджоли, ви можете купити карпатських маток. Борзнянський технікум, який готує пасічників для України, яким працювати з українськими, карпатськими бджолами, і знаходиться в зоні, де згідно Плану породного районування розводяться українські і поліські бджоли, проводить досліди і реалізує кавказьких маток. "Створення у технікумі дослідної пасіки для наочної демонстрації студентам бджіл основних вітчизняних та зарубіжних порід..." — похвальна думка, але як це зробити на практиці, зважаючи на біологічну особливість бджолиних маток безконтрольно спаровуватись у повітрі, які наслідки будуть для навколишніх пасік? Згідно закону генетики бджоли різних порід в одній місцевості існувати не можуть. Через рік-півтора це вже будуть помісні бджоли. У Хмельницькій області шляхом селекції внутрішньопородного типу українських бджіл створено Хмельницьку популяцію і в цю ж область пасічник завозить бакфастських бджіл. Взимку 2002—03 рр. в Україні загинуло багато бджолосімей. І що ж? Значна частина пасічників завезла бджолопакети карпатських бджіл. Подібних прикладів можна наводити багато. Про яке відродження унікальної породи бджіл можна говорити при такій ситуації? Третя хвиля метизації українських бджіл може бути для них останньою, адже стимулюється вона прибутковим бізнесом. Хто захистить українських бджіл?

М.МАТЯШ,
пасічник-любитєль, м. Ічня, Чернігівська обл.

[Б.Л.Я.]

Сообщение от Димас

Хто захистить українських бджіл?

Такое может написать, только "пчеловод" любитель.
Я институтов не заканчивал ,потому скажу , как я понимаю.Если наша степная требует защиты, пускай её защищает наше государство, как это есть в нормальных странах.
Но так как государство заботится о своих людях ,то на пчёл оно положит.
А если вдруг ,такое чудо произойдёт, то всёравно всё разворуют уроды .
А по тому чем больше будет матководов ,будет конкуренция и в выиграше будет тот у кого пчёлы лучше.
Дима скажи, если цена на мёд будет падать,пчеловоды будут покупать маток ,это пойдёт на пользу степной пчеле и матководам ,думаю что нет ,так пускай матководы и выводят таких пчёл чтобы их хотели брать .
Если надо спасать ,давайте все вместе будем спасать, матководы которые которые занимаются селекцией,пчеловоды которые производят пчелопродукцию и те кто её продает тогда это будет защита наших пчел.
Лично я против украинской степной породы, ничего не имею,я горд что у нас есть такая порода
.

[Димас]

Сообщение от Б.Л.Я.

Если наша степная требует защиты, пускай её защищает наше государство, как это есть в нормальных странах

В нормальных странах законы всеми соблюдаются...А у нас как проконтролировать? Останавливать каждую машину и проверять какой породы матки перевозятся? Все зависит он нас, пчеловодов, от нашего желания иметь чистую местную породу в своем регионе или низкопродуктивные, часто болеющие помеси.

[Б.Л.Я.]

Сообщение от Димас

В нормальных странах законы всеми соблюдаются...А у нас как проконтролировать? Останавливать каждую машину и проверять какой породы матки перевозятся? Все зависит он нас, пчеловодов, от нашего желания иметь чистую местную породу в своем регионе или низкопродуктивные, часто болеющие помеси.

Димас, ты же знаеш о чем я говорю .

Дотация (Dotation, Grant, от лат. dotatio - дар, пожертвование). Этим словом описывается ситуация, когда производитель каких-либо товаров получает финансовую поддержку от государства. У термина «Дотация» есть еще ряд значений, но мы рассмотрим именно государственную поддержку производителей.

Предположим, что у нас есть средневековое графство, в котором есть добыча железной руды, производство кузнечных изделий, лесопилка, мельница и хлебопекарня. Все жители покупают хлеб и булочки, которые производит местный пекарь. Практически у всех дела идут успешно.

Через некоторое время в наше поселение заезжает торговец и начинает продавать хлеб по более низкой цене, чем та, по которой продает хлеб местный пекарь. Население начинает приобретать хлеб у заезжего торговца. Местный пекарь, столкнувшись с конкуренцией, теоретически должен снизить цену на свой хлеб. Но выясняется, что даже если продавать хлеб без всякой прибыли, сумма затрат на муку, противни, дрова и прочее окажется выше той цены, за которую продает хлеб заезжий торговец. Фактически, положение у местного пекаря безнадежное.

На этом моменте стоит внимательно рассмотреть ситуацию. Если оставить ее без внимания, то пекарь будет вынужден прекратить работу своей пекарни. Следовательно, он больше не будет покупать товар у кузнеца, дрова у лесоруба, соответственно, лесоруб тоже сократит заказы у кузнеца, а тот уменьшит закупки руды у рудокопа. В результате точно также под угрозой окажется бизнес кузнеца и пострадает экономика всего графства в целом, так как сократятся поступления практически от всех жителей. То есть произойдет «эффект домино». Проблемы в одной области предпринимательской деятельности вызовут цепочку проблем для тех предпринимателей, бизнес которых связан с тем, у которого имеются проблемы.

Немного поразмыслив, граф принимает решение. Теперь, за каждую проданную булку хлеба он начинает доплачивать разницу между затратами на производство местного пекаря и ценой хлеба, за которую продает свой товар заезжий торговец. Безусловно, доходы графа существенно уменьшились. Однако, потеря от дотации, а это именно дотация, намного меньше, чем потери, которые возникли бы, если возникли проблемы у кузнеца, дровосека и рудокопа. Общие потери от возможного снижения поступления налогов намного меньше, чем расходы на дотацию.

Дотация компенсирует повышенные издержки, покрывает убытки. Предоставление дотаций предприятиям позволяет, с одной стороны, предотвратить их банкротство, с другой - не допускать превышения розничных цен на отдельные потребительские товары и услуги, так как часть цены на эти товары оплачивается из бюджетных средств за счет дотации.

Дотации увеличивают расходную часть государственного бюджета. Если бы не было дотаций, в "закрытой" экономике производители переложили бы соответствующую им долю оплаты своих расходов на покупателей, что привело бы к росту цен. В "открытой" экономике основной причиной дотаций является поддержка национального производителя с целью стимулирования внутреннего спроса. То есть увеличение занятости и уровня жизни населения, поскольку импортируемые товары имеют обычно более низкую цену. Именно для покрытия этого разрыва используют механизм дотаций.

Кроме того, дотации используются для стимулирования производства социально значимых товаров, работ и услуг по низким ценам, доступным всем слоям населения.